Досліджено українські паремії як лінгвоментальні, символіко-семіотичні та комунікативні одиниці. Застосовано комплексний лінгвістичний підхід до розгляду природи паремій як одиниць мови та мовлення. Розкрито особливості та механізми паремійної номінації. Деталізовано специфіку паремій як знаків-символів типових ситуацій. Описано функціонування паремій як автосемантем, непрямих мовленнєвих актів та їх можливості трансформації під час актуалізації. Обгрунтовано доцільність кваліфікації паремій як комунікативно нерозчленованих висловлень. Доведено необхідність розгляду паремійних одниць як фразеологізованих речень "ідеальної" структури.

  Скачати повний текст